Коноваленко Юрій, викладач — марафонець:)

За даними одного з найбільших в світі виробників пам’яті для електроніки Hitachi , що були озвучені в Лондоні (Велика Британія) на Social Innovation Forum 16 липня 2015 року: «За останні 18 місяців людством було створено більше інформації ніж за всю його історію до цього». [ 4. ]          Тому проблеми систематизації, відбору, зберігання інформації у нинішньому інформаційно-знаннєвому суспільстві постають перед педагогічним співтовариством, адже зараз нам більше не потрібно запам’ятовувати багато речей —   вони вже у вільному доступі. Натомість нам потрібно вміти користуватися цими знаннями або знати,   яким чином шукати та знаходити інноваційні, несподівані відповіді. Інтернет ресурс, як гібридний підручник, соціальні мережі, як гібридна навчальна література, онлайн-курси, як гібрид лекційної діяльності. Отже автором вперше вводиться в науковий обіг поняття «Гібридна навчальна література». Мати швидкий доступ до інформації і володіти найсвіжішою, стає в нашу еру інфор

Задавали ми собі коли-небудь питання чи має продавець в магазині диплом про вищу освіту? Чи має диплом інженера механік, який ремонтує наші машини? Чи є диплом менеджера з туризму в нашого туроператора? А, скажімо, коли однокласник вашої дочки, або сина, прийде переставити піратський Windows на ваш комп'ютер, або налаштувати WiFi мережу? Тут ви вже знаєте, — диплома айтішника у нього нема, але ви переконані, він це зробить краще деяких дипломованих. Тому і запрошуєте саме його. А ось зізнаймось собі, чи досліджуємо ми біографії наших народних обранців — депутатів? Диплом, що мусить в теорії підтверджувати знання, став ще однією безкінечною довідкою, дозволом, документом за якими ми стоїмо в довжелезних бюрократичних чергах впродовж свого життя. Таких прикладів можна навести сотні. Проблема полягає в тому, що на якомусь етапі стався злам, переосмислення цінностей та пріоритетів. Підміна понять, поглядів та прагнень. Коли учень після школи почав йти у вищий навчальний зак

Суспільство еволюціонує постійно і невпинно, а суспільні інституції зі своїми устоями і статутами лише намагаються його наздоганяти. Їхня неповороткість, а головне, заорганізованість саме і створюють різноманітні гальма чи загати. Їх доводиться пересилювати, долати, оминати, або й, як варіант, — не помічати. У вищій школі сьогодні одним з таких атрибутів став реферат. Зі способу організації самостійної роботи студента чи перевірки його знань реферат перетворився на зразок формалізму, яким грішать студенти з одного боку, а викладачі з іншого, роблячи вигляд… Саме роблячи при тому серйозний вигляд. Мені також у студентські роки довелось подавати десятки різноманітних рефератів, намагаючись в інтернетівські шаблони вносити певну ретуш відповідної специфіки. Але десятки моїх однокласниць і однокласників, що навчались в університетах різного профілю, і для яких я особисто знаходив в мережі та роздруковував необхідні їм роботи, — нічого до них не додавали і також отримували потрібні ї